Менеджер націнок

Механізм Менеджер націнок – головний помічник у сфері регулювання ціноутворення. Він керує гнучкістю цінової політики, визначає індивідуальні правила розрахунку націнок і знижок, залежно від різних параметрів та даних. Також є найбільш зручним механізмом для проведення різних акцій і кампаній, стимулюючих попит і продаж, коли потрібно швидко змінити відпускні ціни, наприклад, на всі групи товарів певного виробника чи бренду.

Доступ до Менеджера націнок розташований у підсистемі Склад, розділ Сервіс.

В основі механізму лежить принцип автоматичного розрахунку та встановлення цін у картках Номенклатури методом збільшення або зменшення певної базової величини на відсоток, що задається.

Головною умовою його дієвості є наявність заведених категорій цін, які виступають продажними видами цін у документах реалізації чи у прайс-листі. А для досягнення його ефективності – потрібно розібратися у поняттях та різновидах баз для націнки і методів націнки, а також обрати оптимальний вид ціноутворення.

Інтерфейс Менеджера націнок складається з декількох таблиць, послідовність встановлення налаштувань та заповнення даних – зліва направо, зверху донизу. Ліворуч у відповідних вкладках обирається вид ціноутворення, а праворуч для цього виду визначається метод і задаються параметри для категорій цін, а також за потреби діапазони до певної категорії: Види цін, наприклад оптова та дрібнооптова, створюються в довіднику Категорії цін підсистеми Склад. У базову конфігурацію за замовчанням введено дві категорії цін: закупівельна та роздрібна. Ціни відображаються у картці номенклатури у вкладці Ціни, за умови наявності їх значення: фіксованого або заданого по Менеджеру націнок:Фіксоване значення вводиться вручну чи автоматично документом приходу або за допомогою обробок Призначення цін і Завантаження з Excel.

Формула розрахунку значення ціни по Менеджеру націнок задається в однойменній обробці.

У картці може бути 2 ціни однієї категорії – по менеджеру націнок та фіксована. Але в документі при додаванні номенклатурної позиції в графі Ціна відобразиться фіксоване значення, яке має пріоритет перед розрахованим по Менеджеру націнок.

Якщо у Менеджері націнок для певної категорії ціни не заданий відсоток, тоді ця категорія не буде виводитися у картці цього товару.

Види ціноутворення

Менеджер націнок працює за трьома видами ціноутворення на вибір:

За номенклатурними групами
За виробниками
За постачальниками

В основі кожного виду лежить використання однієї формули розрахунку цін для певного угруповування товарів чи послуг. Саме в принципі визначення складу такого угруповування полягає вибір виду ціноутворення. Також на вибір впливає мета отримання прибутку, стимулювання збуту чи заохочення покупців або партнерів.

Оскільки Менеджер націнок працює з довідником Номенклатура, можна використовувати різні види та встановлювати декілька систем ціноутворення, контролюючи знаходження потрібних карток Номеклатури у певній схемі. Вся інформація про відношення картки до певної групи чи категорії є у самій картці:1. Номенклатурна група. Об'єктами націнки будуть картки, які знаходяться в обраній групі (папці) довідника Номенклатура, значення якої виводиться в графі “Група довідника” в картці. Потрібно зазначити, що одразу для всього дерева довідника Номенклатура задати націнку не можна, менеджер працює тільки за підгрупами. Якщо буде обраний цей вид, Менеджер націнок буде мати такий вигляд: 2. Виробники. Об'єктами націнки будуть картки, в яких вказаний однаковий виробник. Менеджер націнок буде мати такий вигляд: 3. Постачальники. Об'єктами націнки будуть картки, в яких вказано однаковий Основний постачальник, і цей постачальник відноситься до певної підгрупи основної групи постачальників довідника Контрагенти. В Менеджері націнок вказується саме підгрупа групи постачальників. Менеджер націнок буде мати такий вигляд: Суть та призначення механізму ціноутворення “за постачальниками”. Цей вид ціноутворення ґрунтується на прив'язці товарів до груп постачальників, то ж з'являється можливість отримувати ціну на товар залежно від групи постачальника, що може бути використане для реалізації схеми ціноутворення, при якій, залежно від знижки на вхідні ціни, компанія може формувати цінову пропозицію своїм дилерам. Суть методу полягає в тому, щоб створити гнучку систему надання максимально вигідних цін своїм дилерам в залежності від умов постачальників, балансуючи власний прибуток із мотивацією дилерів. Якщо постачальник дає гарну знижку на деяку групу товарів, то і для дилерів, які багато купують, можна давати невеликий відсоток націнки, сильніше мотивуючи останніх, а поділ дилерів на свої підгрупи дає можливість додатково їх мотивувати, щоб перейти до наступної групи з більш вигідними відсотками націнки. І якщо йти від зворотного, то на групи товарів, за якими не вдається отримати вигідні знижки у постачальників, дилер також не може розроховувати на велику знижку. Таким чином, балансуючи між постачальником та дилером за допомогою правильно побудованої стратегії ціноутворення можна дотримуватися середньо-високого рівня товарной ліквідності і за рахунок цього збільшити товарообіг і дохід компанії.

Методи націнки

Після вибору виду ціноутворення потрібно обрати та налаштувати для нього метод націнки. Налаштування методу включає:

встановлення відсотка по кожній категорії цін, де нуль означає, що для цієї категорії метод націнювання не працює;
встановлення відсотків по діапазонам цін, за потребою.

Діапазони встановлюються у випадку, коли потрібно вказати декілька відсотків в залежності від ціни товару, ці дані не є обов'язковими для правильної роботи менеджера, вони є додатковими.

Приклад:

об'єкт нарахування націнки - елементи групи Номенклатури Товар;
обраний Метод націнки - Націнка від бази;
в Категорії цін для Роздрібної встановлено значення 30%,
в Діапазоні введено рядок 1, де Межа і Відсоток дорівнює 100,00, це означає, що для товарів в базовій валюті з базою для націнки від 0 до 100, Роздрібна ціна буде на 100% вища за обрану базу;
в Діапазоні введено рядок 2, де Межа 500,00 і Відсоток 50,00, це означає, що для товарів в базовій валюті з базою для націнки від 100 до 500, Роздрібна ціна буде на 50% вища за обрану базу;
тоді на 30% буде збільшено базу для отримання Роздрібної ціни товарам з базою більше 500,00.

Тобто найнижча межа в Діапазоні включає всі значення від 0 до неї включно, далі за зростанням нижньою межею вважається попередня межа, а верхньою - поточне значення, і всі інші значення, які не потрапляють у межі Діапазонів, є базою для націнки відсотком, заданим в блоці Категорія цін.

Доступні такі Методи націнки:

1) Націнка від бази

2) Націнка за максимальною партією з валютним перерахунком

3) Знижка від роздрібу

4) За категорією цін

5) Націнка від категорії цін.

1. Націнка від бази

Задається в розділі Константи підсистеми Настройки – Облікова політика – Ціноутворення.

База для націнки може бути:

- Облікова

- Закупівельна

- Постачальник

- Максимальна

- Максимальна партія

Облікова ціна – це середньозважена собівартість складської позиції. Якщо в наявності товару немає, обліковою ціною виступає закупівельна ціна. Додаткові витрати в прибутковій накладній, наприклад, доставка, пропорційно розподіляються на собівартість товарних одиниць, тому середньозважена ціна в такому разі буде вищою за закупівельну.

Закупівельна ціна дорівнює значенню закупівельної ціни у картці Номенклатури. Найчастіше є ціною партії останнього приходу товару. Для послуг закупівельною ціною як базою для націнки є основна категорія цін н/год, встановлена за замовчуванням у Константах. Якщо за день кілька приходів за різними цінами, програма для бази бере останню встановлену ціну. Її можна перевірити в історії цін у картці товару.

Постачальник – налаштовується індивідуально.

Максимальна – найбільша серед закупівельної та облікової ціни.

Максимальна партія дорівнює вартості товарної одиниці партії з найбільшою вартістю, обирається за найбільшою середньозваженою вартістю серед усіх партій.

2. Націнка по максимальній партії з валютним перерахунком

Використовується у випадку, якщо база для націнки, задана в Константі, не є Максимальною партією, а для цього випадку базою потрібно вибрати саме Максимальну партію.

Також є додаткова функція застосування валютного перерахунку, що ґрунтується на виборі опорної валюти та призначена для товарів, що купуються у різних валютах. Відомо, що облікова вартість товару в Diesel Service вимірюється завжди в єдиній валюті, яка є базовою і встановлюється за Константою. Але якщо прихід товару йде в іншій валюті, на формування закупівельної вартості впливає курс валюти документа. Для взаєморозрахунків й у облікової вартості застосовується курс валюти, зазначений у опції цін, але якщо курс валюти договору відрізняється у більший бік, то ця партія вважається дорожчою під час використання механізму валютного перерахунку, і базою націнки виступає ціна саме цієї партії: тобто всі ціни партій множаться на більший курс між опцією цін та договору. Це справедливо, тому що при оплаті цієї партії не у валюті договору, курсова різниця піде на прямі витрати підприємства, так само як і при оплаті в одній валюті, курсова різниця піде на дохід підприємства.

Якщо опорною валютою буде обрано базову валюту, при виборі максимальної партії не враховуватиметься курс валюти договору, а буде здійснено вибір партії з максимальною обліковою ціною в базовій валюті.

При зміні опорної валюти, ціни, що встановлюються по Менеджеру націнок, можуть суттєво відрізнятися, якщо курси валюти документа та договору різняться. Тобто. товар оприбутковано за ціною 5 євро за курсом документа 30, а постачальнику мають сплатити за курсом 40. У разі опорної валюти євро за базу для націнки буде взято вартість 5х40, а у разі грн. – 5х30.

Якщо на складі немає цього товару, максимальною партією вважатиметься закупівельна ціна. Відповідно, для мінімізації ризиків від коливання курсів валют, має сенс вибрати опорною – валюту з найбільшим курсом. Хоча програма за базу візьме найбільший із курсів: документа чи програми (єдиний курс, що задається в класифікаторі Валюти). Курсу договору не буде, тому що немає партії та відповідно документа з договором, за яким вона надходить.

3. Знижка від роздрібу

Відсотки встановлюються як знижка на єдину роздрібну категорію ціни – зумовлену чи створену користувачем, але обов'язково вказану у відповідній Константі.

4. За категорією цін

Метод пропонує два механізми на вибір: Націнка від бази та Знижка від роздрібу. Метод Націнка від бази описаний першим серед методів у п. 1. База для націнки визначається монопольно в Константі і не підлягає зміні, тому що може зачепити базисні механізми та обчислення. Принцип роботи методу Знижка від роздрібу описаний у п. 3 вище. Цей метод зручний, коли потрібно швидко провести аналіз та порівняння між двома методами, що працюють на єдиних налаштуваннях відсотків та категорій цін.

5. Націнка від категорії цін

При виборі цього методу націнки з'являється поле “Категорія цін”, в якому потрібно вибрати ту категорію цін зі списку, яка буде базою для інших.